Комплексне дослідження спрямоване на діагностику кору, паротиту, коклюшу, поліомієліту, правця, гепатиту В, краснухи, а також для оцінки ефективності вакцинації від зазначених хвороб.

Кір, коклюш та паротит є висококонтагіозними інфекційними захворюваннями дихальних шляхів, у лабораторній діагностиці яких більше значення має специфічна серологічна діагностика.

Кір являє собою гостру антропонозну вірусну інфекцію, яка вражає дітей, підлітків та дорослих людей. Збуником є РНК-вмісний вірус, який відноситься до роду Morbilivirus сімейства Paramyxoviridae. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом. Основними клінічними проявами кору є: лихоманка, риніт, ларингіт, сухий кашель, кон’юнктивіт, білі плями Бельського-Філатова-Копліка на слизовій оболонці порожнини рота та енантема. Для діагностики гострої інфекції визначають у крові антитіла до Іg M. Iмуноглобуліни G до вірусу кору з’являються через кілька тижнів після інфікування, але їх концентрація зберігається на кілька десятків років, забезпечуючи захист від повторного зараження. Вони знаходяться в крові і після вакцинації, що може слугувати показником імунітету до вірусу кору. Якщо антитіла класу Ig G до кору діагностовані в людини, раніше вакцинованої нехворіючої на момент здачі аналізу, то значить у неї є стійкий імунітет, який захищає від інфекції.

Епідемічний паротит є гострою антропонозною інфекцією, викликаною РНК-вмісним Mumps вірусом сімейства Coronaviridae, який передається повітряно-крапельним шляхом. Це переважно дитяча інфекція, до того ж хлопчики хворіють частіше за дівчат. Паротит характеризується лихоманкою, інтоксикацією, запаленням слинних залоз, ураженням інших залозистих органів (підшлункової залози, статевих залоз) і нервової системи. Визначення антитіл класу Ig G застосовується для оцінки розвитку імунної відповіді в результаті наявного чи недавно перенесеного паротиту, а також в результаті оцінки вакцинації.

Коклюш (кашлюк) – це інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається специфічними бактеріями Bordetella pertssis (паличка Борде-Жангу), характеризується гострим катаром дихальних шляхів та приступами спазматичного кашлю. Вірогідність зараження при контакті складає 90%. Дуже небезпечний для дітей менше 2-х років. Період зараженості триває від одного тижня до появи кашлю і 3 тижні після. Оскільки до появи характерного кашлю відрізнити кашлюк від інших інфекцій важко, тому протягом одного тижня інфіковані встигають заразити своє оточення. Токсин, який виділяється кокшлюшною паличкою, діє безпосередньо на центральну нервову систему, подразнює нервові рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і приводить у дію кашльовий рефлекс, у результаті виникають характерні приступи судомного кашлю. Якщо в процес захоплюються сусідні нервові центри, то виникає блювання (характерне для закінчення кашльового нападу), судинні розлади (зниження артеріального тиску, судинний спазм), нервові розлади (судоми). Останнім часом успішно використовують метод для виявлення антитіл у сироватці (Ig M) і в носоглотковому слизу (Ig A). Ці антитіла з’являються з 2-3 тижня хвороби і зберігаються протягом 3 місяців. Ці дослідження Ви також можете зробити в нашому медичному центрі «Доля». Антитіла Ig G визначають для оцінки ефективності вакцинації.

Правець (тетанус) – гостре інфекційне захворювання, обумовлене дією на організм екзотоксину правцевої палички (Clostridium tetani), з переважним ураженням нервової системи, яке характеризується тонічними і судомними скороченнями поперечносмугастих м’язів. У звичайних умовах вхідними воротами інфекції є побутові травми (подряпинки, поранення, особливо колоті рани і т.д.). Інкубаційний період 5-12 діб. Хворі епідеміологічної небезпеки не становлять. Захист від хвороби дає активна або пасивна імунізація. Дослідження антитіл до правцевого анатоксину не використовують для діагностики хвороби. Діагноз встановлюють за клінічними ознаками. Первинний імунітет забезпечуються антитілами класу Ig M, які з’являються на 2-3 день після інфікування, одночасно на 4-5 день починають підвищуватись антитіла Ig G. Тест на рівень антитоксичних антитіл також використовують для оцінки вакцинації проти правцю.

Поліомієліт – гостре вірусне захворювання, яка характеризується ураженням нервової системи (переважно сірої речовини спинного мозку), а також запальними змінами слизової оболонки кишківника та носоглотки. У більш ніж 90% випадків пацієнт не страждає від якихось суб’єктивних симптомів. В інших випадках з’являється неспецифічне захворювання з невеликим підвищенням температури, болючими відчуттями в ділянці голови і горла, діареєю, нудотою і блювотою, і дуже рідко з класичним м’язевим паралічем та ураженням церебральних нервів. Фаза реконвалесценції може тривати до 2-х років, часто залишаються тривалі пошкодження. Не існує лікування цієї хвороби, тільки симптоматична терапія ацетилсаліциловою кислотою і гімнастика. Відомо три види патогенних для людини вірусів поліомієліту: тип 1 (Brunhilde) часто з серйозними симптомами, тип 2 (Lansing) з помірними симптомами, тип 3 (Leon) рідкісний, але з важкими симптомами. Розрізняють паралітичну і непаралітичну форми поліомієліту. Тільки недавно був розроблений імуноферментний аналіз Ig G-антитіл до антигенів вірусу поліомієліту за аналогією до тестів для діагностики дифтерії та правця, який може детектувати антитіла проти трьох типів поліомієліту одночасно. Тест виявляє серологічну відповідь, яка може бути пов’язана з хворобою в минулому або імунітетом у результаті вакцинації.

Вірус, що викликає гепатит В, відноситься до сімейства Hepadnaviridae і провокує як гострі, так і хронічні форми гепатиту. Хронічний гепатит розвивається у 10% дорослих хворих, які перенесли гепатит B.
Джерелом інфекції є хворі з гострими та хронічними формами гепатиту, а також пацієнти з безсимптомним вірусоносійством. Передача вірусу здійснюється парентеральним, статевим та вертикальним шляхами. Досить часто передача інфекції здійснюється при переливанні зараженої крові або її компонентів, при використанні нестерильних хірургічних або стоматологічних інструментів, шприців тощо. Для такого зараження досить 0,0001 мл крові. Проникнувши в кров’яне русло, вірус з потоком крові заноситься в печінку, де інфікує гепатоцити. Інкубаційний період може тривати від 50 до 180 днів. Найбільш часто реєструються середньотяжкі і тяжкі форми хвороби. Частіше розвивається холестатичний синдром, загострення, затяжний перебіг, а також рецидиви хвороби і розвиток печінкової коми. Гостра форма гепатиту В приблизно у 10% пацієнтів переходить у хронічну активну або хронічну персистуючу форми, що з часом призводить до розвитку цирозу печінки. Після перенесеного захворювання розвивається тривалий імунітет. З метою профілактики проводять планову вакцинацію населення. Найбільш широко для діагностики гепатиту В використовується визначення НВsAg. Цей антиген виявляється як при гострому, так і при хронічному захворюванні (при цьому гостра інфекція зазвичай підтверджується наявністю високих титрів анти-НВс IgМ). При гострому гепатиті В поверхневий антиген вірусу (НВ sAg)  виявляється через 3-5 тижнів від моменту інфікування, тобто задовго до появи клінічних ознак хвороби, і в цих випадках є єдиним серологічним маркером, він постійно виявляється і надалі як у переджовтяничній, так і в жовтяничній періодах хвороби. Коли виявлення анти-НВс класу IgG у низькому титрі поєднується з анти-НВs – це вказує на перенесену інфекцію гепатиту В і наявність в організмі імунітету.

Краснуха – гостре інфекційне антропонозне захворювання, яке викликається РНК-вмісним вірусом (відноситься до тогавірусів – родина Togaviridae, рід Rubivirus ). На відміну від інших тогавірусів, вірус краснухи містить нейрамінідазу. Джерером інфекції є людина. Це або хворі з клінічно вираженою формою краснухи, або люди, у яких краснуха протікає атипово, без висипки, а також діти з вродженою краснухою, в організмі яких вірус може зберігатися протягом багатьох місяців (до 1,5 року і більше). Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. Вірус краснухи виділяється у зовнішнє середовище за тиждень до появи висипки і протягом тижня після висипання. Сприйнятливі до краснухи всі вікові групи, але частіше хворіють діти дошкільного та шкільного віку.
Інкубаційний період триває 2-3 тижні. У 30-50% інфікованих краснуха протікає в безсимптомній формі. У випадках з наявністю симптоматики клінічна картина включає лихоманку, макулопапульозну висипку (часто – ледве помітну) і з коротким періодом висипання, лімфаденопатії, можливі нежить та кон’юнктивіт. Аденопатія при краснусі (зазвичай у потиличній ділянці, позаду та нижче соскоподібного відростка, збоку на шиї і під нижньою щелепою) є постійною ознакою хвороби, часто єдиним проявом.
Специфічні антитіла IgG зазвичай з’являються приблизно через 1 тиждень після формування антитіл IgM; їх рівень швидко збільшується, досягаючи піку на 6-10 тижні від початку хвороби, а потім поступово знижується до певного титру і може зберігатися протягом усього життя. Реінфекція, яка протікає повністю без симптомів, супроводжується помірним підвищенням IgG. Визначення антитіл класу IgG використовують для оцінки поствакцинального імунітету (з’являються на 25-50 день після вакцинації) і визначення інфекції в анамнезі.

Для виключення факторів, які можуть впливати на результати дослідження, необхідно дотримуватися таких правил підготовки:

• кров для дослідження здається тільки натщесерце;
• перед здачею венозної крові бажано 15 хв відпочити;
• за 12 год до дослідження необхідно виключити прийом алкоголю, куріння, приймання їжі, обмежити фізичну активність;
• відмінити прийом ліків. Якщо відмінити прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію;
• дітям до 5 років перед здачею крові обов’язково давати кип’ячену воду (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хв).

У нашому «Медико-діагностичному центрі «Доля» ви можете пройти комплексне обстеження для оцінки ефективності вакцинації від цих захворювань.

За детальнішою інформацією можете звертайтесь за телефоном +380 98 741 9003.

для дорослих

6 років, 14 років

1 міс, 6міс.