Відомий психолог Анатолій Гармаєв ділить життя людини на 12-річні періоди розвитку:
Від 0 до 12 років – період фіксації моделей поведінки і навколишнього світу. Виховання визначається сім’єю: діями батьків і їх вибором педагога дитячого садка, школи, кола друзів дитини – дитячого співтовариства. У цей час формуються всі базові структури особистості дитини.
Від 12 до 24 років – період переважання позасімейного виховання. Зростає авторитет підліткового і молодіжного середовища. Це період самостійного експерименту з різними моделями поведінки. Від того, що бачила, чула, робила дитина перші 12 років, залежить прояв її позитивних або негативних властивостей характеру, успадкованих від батьків і відповідних його конституції. Підліток не випадково потрапляє в погану компанію. Він вибирає найбільш співзвучну його внутрішньому стану. Він не випадково стає залежним від наркотиків, комп’ютера і т. п. Цьому передує тривалий період депресивного стану, порожнечі, що наповнюється віртуальними агресивними образами фільмів, реклами, комп’ютерних ігор.
У 2004 році при обстеженні дітей дитячого садка в групу психологічного ризику фахівці віднесли від 50 до 95% дітей. 50% дітей погано емоційно диференціювали свої почуття і цінності. Мала місце так звана амбівалентність: негативні і позитивні емоції вони малюють одним кольором. У 40% малюків спостерігалася психологічна інверсія, тобто страх, хвороба були ними пофарбовані в позитивні тони, радість, любов – в темні та навіть чорні. На перше місце у таких дітей виходять такі емоції, як нудьга, туга, образа, сварка, злість, байдужість. Вихователі, які відпрацювали в дитячому садку 20-30 років, відзначають просто вибух незвичайних форм агресивної дитячої поведінки. Звичайно, батькам важко з такими дітьми. Вони скаржаться на некерованість малюків, неможливість укласти їх спати. Вони стурбовані приєднанням до вже звичних діагнозів енцефалопатії таких, як агресія неясної етіології, дизритмія, порушення основного альфа-ритму біоелектричної активності мозку, аж до його зникнення. Вони експериментують з моделями поведінки віртуальних героїв і свого реального дитинства. Іноді ці експерименти закінчуються трагічно.
Психолог М. А. Куртишева виділяє три основні умови забезпечення психічної стійкості дітей і вироблення домінанти процесів гальмування нервової системи дитини:
1) організація чіткого режиму дня, особливо сну й активності;
2) дисципліна;
3) гармонійне оточення й позитивна діяльність дитини на всіх етапах формування її особистості в сім’ї.
Але перш ніж почати психологічну реабілітацію в сім’ї, слід зупинити негативний інформаційний потік, що вражає свідомість наших дітей щодня і щогодини.
Наступний етап – це гармонізація оточення і діяльності дитини разом з батьками, наповнення радістю життя сім’ї. Адже перший психічний стан людини за Карлом Юнгом – злиття з психікою батьків. Нервові та психічні порушення у дітей аж до 12 років зумовлені виключно порушеннями психіки батьків.
Отже, тільки разом з батьками, з допомогою кваліфікованого спеціаліста, можна вийти з депресії, бо сьогодні є всі умови для того, щоб виховати психологічно здорову дитину.
Психолог Ніна Петечел
