Вазомоторний медикаментозний риніт – захворювання, викликане хімічним пошкодженням слизової оболонки носа при тривалому застосуванні судинозвужувальних крапель (деконгестантів).

Лікування цього захворювання є надзвичайно складним завданням. А запускає механізм хвороби одна невелика помилка: хворий продовжує користуватися судинозвужувальними краплями і після закінчення курсу лікування.

Причини

Причиною захворювання, як уже зазначалося, є тривале безконтрольне застосування судинозвужувальних засобів. Для появи ознак ураження слизової оболонки носа досить користуватися краплями більше 2 тижнів.

За цей час судини раковин втрачають здатність звужуватися самостійно. Вони розширюються, переповнюються кров’ю, слизова раковин набухає, що приводить до їх збільшення, перекривання носових ходів. Змусити капіляри звузитися здатна лише нова порція судинозвужувальних крапель. А закладений ніс змушує прокидатися вночі, порушує сон.

Зміни спостерігаються і в слизовій оболонці раковин носа:

• відзначається плоскоклітинна метаплазія – заміщення циліндричного миготливого епітелію слизової багатошаровим плоским епітелієм;
• порушується робота слизових залоз, збільшується кількість назального слизу;
• підвищується проникність капілярів, що викликає хронічний набряк слизової оболонки носа.

Викликають звикання і провокують медикаментозний риніт препарати, що містять у складі:

• нафазолин – Нафтизин, Санорин;
• оксиметазолин – Називин, Назол;
• фенілефрин – Виброцил, Назол Кідс, Назол Бебі;
• ксилометазолин – Евказолін, Длянос, Отривін, Ксілін, Галазолін, Рінорм, Ріномаріс.

Ефект від застосування цих препаратів досягається майже моментально, але тривалість дії незначна, а після припинення дії лікарського засобу ніс у хворого закладає сильніше, ніж до застосування крапель. При цьому заміна одних крапель на інші не рятує від запуску патологічних процесів у слизовій порожнині носа.

Симптоми

Крім закладеності носа, утруднення носового дихання, симптомами нафтизинової залежності служать:

• головний біль;
• порушення нюху;
• порушення сну;
• дратівливість;
• підвищення артеріального тиску;
• почастішання пульсу;
• поява симптомокомплексу вегетосудинної дистонії;
• дискомфорт у ділянці серця – здавленість, печіння, тахікардія.

Виділення з носа при медикаментозному риніті частіше незначні, в окремих випадках вони навіть можуть бути відсутні.

Слизова оболонка набухає, повністю перекриваючи носові ходи, унеможливлюючи дихання через ніс, симптоми медикаментозного риніту поглиблюються до вечора, коли активність людини знижується, зменшується кровотік, тонус судин знижується.

Ці явища призводять до застою рідини, розбухання слизової носових раковин. Влаштовуючись ввечері на дивані, приймаючи положення лежачи або напівсидячи в кріслі, людина змушена ставити поряд із собою флакончик із судинозвужувальними краплями.

Нафтизинова залежність може тривати роками, відомі випадки 20-річного систематичного застосування деконгестантів, проміжки між закапуванням згодом скорочуються. Відзначаються випадки, коли протягом дня такий хворий змушений використовувати повний флакон ліків, щоб очистити носові ходи і мати можливість дихати через ніс.

Діагностика

Крім збору анамнезу, загального огляду, хворому призначають аналіз крові, проводять додаткові дослідження:

• рентгенографію пазух носа;
• ендоскопію носоглотки, порожнини носа;
• аналіз носового секрету.

Лікування

Основне завдання терапії медикаментозного риніту полягає в скасуванні судинозвужувального препарату, відновленні функцій слизової оболонки носових раковин. Кращим способом лікування є повна відмова від судинозвужувальних препаратів.

Якщо цього не вдається зробити, призначають медикаментозне лікування:

• кортикостероїдними препаратами – Флутиказон, Назонекс, Фліксоназе, Аваміс. При вагітності, лактації ці препарати не призначають;
• антигістамінними лікарськими засобами – Зертек, Телфаст, Кларитин, Терідін;
• промиванням носа фізіологічним розчином натрію хлориду – Аквамаріс, Аквалор, Х’юмер, Рінолюкс і ін.

Важливою умовою лікування служить повна відмова від деконгестантів. Неефективність лікарської терапії змушує вдатися до оперативного втручання.

Хірургічне лікування

Операція усуває симптоми хвороби, але не може вилікувати причину медикаментозного риніту. Якщо після операції знову вдатися до закапування судинозвужувальними краплями, хвороба повернеться.

Види оперативного втручання,  що використовують:

• підслизова вазотомія;
• радіочастотна дезінтеграція раковин;
• лазерна деструкція.

Фізіотерапія

Ефективними допоміжними засобами при лікуванні медикаментозного риніту служать фізіотерапевтичні процедури:

• ультрафіолетове опромінення;
• УВЧ;
• електрофорез;
• фонофорез;
• промивання пазух носа;
• інгаляції.

Як відмовитися від судинозвужувальних крапель?

За твердженням людей, які зуміли впоратися із залежністю від судинозвужувальних крапель, досить перетерпіти 2-3 дні без використанн деконгестантів, щоб повністю позбутися від цієї хвороби.

Легше впоратися з медикаментозним ринітом, якщо вдатися до невеликих хитрощів:

• масажувати зовнішній ніс, бо це полегшує дихання через ніс;
• зробити гарячу ванну для ніг з гірчичним порошком, кров при цьому надходить до стоп, зменшується кровонаповнення судин раковин носа, покращується дихання;
• виконати дихальні вправи – глибокий вдих через ніс і різкий видих через рот.

Народні способи боротьби з медикаментозним ринітом

Народні способи лікування, як і методи традиційної медицини, спрямовані на відновлення функції носового дихання, відмову від використання судинозвужувальних крапель.

Щоб перехитрити організм, хворі використовують різноманітні способи:

• використовують аромолампи з 5 краплями евкаліпта, шавлії або майорану на ніч;
• закапують у ніс відвар кори дуба;
• промивають ніс розчином морської солі, водним настоєм календули, ромашки, шавлії;
• включають на ніч зволожувач повітря;
• закапують у ніс суміш соку алое й обліпихової олії.

Ускладнення

Тривале застосування судинозвужувальних крапель викликає стійке підвищення артеріального тиску, збільшує ризик інфікування лобових, носових пазух, виникнення гайморитів, синуситів, фронтитів. Ще більш небезпечним наслідком хронічного порушення носового дихання є артеріальна гіпертензія.

Профілактика

Протинабрякові судинозвужувальні засоби слід використовувати не довше 3-5 днів;

Рекомендуються заняття аквааеробікою, плаванням у басейні, загартовування організму, прогулянки на природі, санаторно-курортне лікування.

Прогноз

Захворювання виліковується. Нюх, носове дихання відновлюються повністю.

                                         Підготував лікар Клубова Ольга