Сьогодні алергічні захворювання — найбільш поширена патологія на Землі, адже на неї страждає кожен шостий мешканець земної кулі. Причому в дітей алергія виявляється значно частіше: кожна третя дитина відчуває на собі її прояви. І якщо XX століття, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, було століттям серцево-судинних захворювань, то XXI вважають століттям алергії. Хвороба вражає 20-40% населення, і лише за останні три десятиліття її частота зросла у вісім разів. Проте фахівці твердять, що рівень захворюваності на алергію ще не досяг свого піку. Її поширення й ріст залежать, насамперед, від зміни стану навколишнього середовища, причин техногенного характеру.

Алергія — це патологічна надмірна реакція (чутливість) до певного подразника, що виникає при повторному контакті з ним. У здорових людей цей самий подразник не викликає подібних реакцій. Речовини-подразники, які здатні викликати алергію, називають алергенами.          Алергени можуть проникати в організм через дихальні шляхи, органи травлення, шкіру й слизові оболонки, через кров. Алергія може з’явитися в будь-якому віці, але найчастіше починає проявлятися ще в дитинстві. Кількість алергенів, відомих науці, зростає з року в рік.

Зараз існує багато методів діагностики цього захворювання. Щоб найбільш точно визначити вид алергії, одного аналізу не достатньо, оскільки під впливом забрудненого навколишнього середовища останнім часом з’являються все нові види алергії. Щоб найбільш точно визначити напрямок, де шукати причину проблеми, лікар повинен знати про свого пацієнта якнайбільше. Лише за таких умов він зможе визначити план комплексного дослідження. Це можуть бути шкірні проби, аналіз крові на специфічні антитіла Ig E, провокаційні методи, елімінаційний метод та ведення щоденника пацієнта.

Алергія дуже різноманітна і може впливати на будь-які функції організму. Звернемо увагу на такі її прояви:

• Алергічний риніт — свербіж і печіння в носі, приступи чхання, водянисті виділення з носа, закладений ніс. Нерідко алергічний риніт поєднується з кон’юнктивітом — очі печуть і сльозяться, неприємне відчуття «піску» в очах. Бувають сезонні (з ранньої весни і до пізньої осені) та цілорічні форми прояву такої алергії.
• Атопічний дерматит — проявляється висипкою і свербежем шкіри. Ця форма алергії найбільш поширена в дітей і часто є реакцією на харчові продукти. Згодом вона може трансформуватися в алергію респіраторного тракту — бронхіальну астму чи алергічний риніт.
• Бронхіальна астма — звуження бронхів і/або накопичення в них великої кількості в’язкого слизу, який погано відходить. Клінічно це виглядає як частий приступоподібний (частіше нічний) кашель і приступ утрудненого дихання ( ядухи ).
• Кропив’янка — шкірний висип переважно на грудях, внутрішніх поверхнях рук, спині, сідницях і стегнах. Висип яскраво-рожевого кольору, у вигляді плям різного розміру, що виступають над поверхнею шкіри й супроводжуються сильним свербежем.
• Набряк Квінке — набряк шкіри і слизових оболонок різного ступеня вираженості. Найчастіше набрякають губи, щоки, повіки, язик і руки, рідше статеві органи. При яскраво вираженому процесі може набрякати гортань, що значно утруднює дихання і може навіть викликати задуху.
• Анафілактичний шок — найгрізніший прояв алергії — різке зниження артеріального тиску, втрата свідомості. При такому стані хворий потребує негайного проведення реанімаційних заходів.

Більшість алергічних захворювань уперше проявляються, як уже зазначалося, в ранньому дитячому віці, часто — в перші тижні після народження. З одного боку, дитина з алергією — це складний пацієнт, який потребує високоспеціалізованої фахової допомоги лікаря – дитячого алерголога; з іншого – чим швидше розпочати специфічне лікування, тим вищі шанси не тільки на покращення стану хворого, але й на повне його одужання чи тривале повноцінне життя без симптомів алергії. Звичайно ж, батьків цікавить  чим спровоковані ці реакції і чи є можливість їх попередити. Основа профілактики алергії — виключення контакту з алергеном. Лікування алергії повинно бути комплексним: дієта, певний режим і прийом антигістамінних препаратів, підбір базисної терапії (інгаляційні глюкокортикостероїди, антилейкотрієнові препарати), специфічна імунотерапія. Це означає, що для досягнення результату маленький пацієнт з алергією обов’язково потребує професійного підходу, так що лікування необхідно проводити у фахівця — дитячого алерголога.

Саме тому в «Медико-діагностичному центрі «ДОЛЯ» зініційовано та впроваджено можливість отримати фахову консультацію педіатра та імунолога-алерголога і провести сучасну діагностику алергічного захворювання. Тут також проводиться обстеження дітей з алергічними захворюваннями чи алергічними реакціями в анамнезі перед вакцинацією для прогнозування ризиків розвитку ускладнень, складання індивідуального графіка вакцинації дитини з алергічним анамнезом та проводиться індивідуальна підготовка до вакцинації.

Хочемо наголосити  які скарги можуть свідчити про алергію. При ураженні  носа та носоглотки: нежить, водянисті виділення, утруднене носове дихання,    свербіж носа, неприємне відчуття стороннього тіла при ковтанні, напади чихання  (10-15 раз) переважно зранку, або при контакті з порохом (прибирання в кімнаті, після занять з фізкультури в спортивному залі) втрата нюху.
При ураженні очей: свербіж, різь, сльозотеча, набряк, виділення, почервоніння. При ураженні  органів дихання: задишка, спазм, утруднене дихання, напади кашлю, ядухи, дистанційні хрипи, свисти, виділення харкотиння. При ураженні органів слуху: свербіж, закладеність, зниження слуху. При ураженні шкіри: свербіж, висипи різного характеру, набряки.
Є також прояви, які не мають безпосереднього стосунку до алергії, однак сприяють розвитку, прогресуванню або рецидивам алергічних захворювань (риніт, бронхіт, гастрит, холецистит, дисбактеріоз та ін.), що обов’язково враховуються при опитуванні.

Прояви алергічних захворювань можуть бути зведені до небагатьох симптомів, які нескладно встановити при збиранні анамнезу. Додаткове клінічне, функціональне, лабораторне обстеження хворих, шкірне і лабораторне тестування з алергенами, провокаційні проби можуть дати достатню інформацію не тільки про наявність такого захворювання, але й про його причини та фактори, що сприяють виникненню чи загостренню.

У нашому закладі можна обстежити дитину з алергічним статусом шкірно-алергодіагностичним методом прік-тесту та визначенням рівня імуноглобулінів Е у венозній крові.

Кількісна оцінка циркулюючих Ig E-антитіл до специфічних алергенів дозволяє:

• проводити об’єктивну оцінку сенсибілізації до визначеного алергену;
• ідентифікувати алергени, які ймовірно відповідають на алергічне запалення і симптоми, які виникають у пацієнта;
• прогнозувати розвиток алергічних реакцій у майбутньому;

проводити моніторинг імунотерапії.

Основною умовою проведенням прік-тесту є ремісія алергологічного захворювання. Тест проводиться на шкірі передпліччя дитини шляхом накапування алергенів з подальшим дряпанням верхнього шару шкіри (абсолютно не травматично та безболісно). Оцінка результату проводиться через 15-20 хв. Визначається ступінь підвищеної чутливості дитини за величиною папули (припухлості) або/і почервоніння (гіперемії).

Достатньо нескладна в технічному виконанні методика дасть відповідь батькам, на що ж дитина реагує  бронхітами чи приступами чхання. Або деякі батьки вже знають причину загострень, і тоді прік-тест підтвердить їх переконання. У кожному випадку потрібно пам’ятати, що головна ціль  – допомогти зупинити підвищення чутливості в дитини, що дозволить їй нормально рости й розвиватись. Враховуючи результати прік-теста, алерголог розписує схему специфічної імунотерапії для конкретної дитини.

Специфічна імунотерапія – це тренування імунної системи з алергічними низькими дозами алергену. Цей процес доволі довготривалий (3-5 років), але ефективний, оскільки дія спрямована саме на причину захворювання, на відміну від симптоматичного лікування.

Варто зауважити, що на сьогоднішній день існує можливість проводити специфічну імунотерапію вдома, капаючи розведені алергени під язик або приймати їх у вигляді драже. Таким чином, діагностика і лікування алергічних захворювань значно спрощується, тому неприпустимо чекати, поки дитина «переросте» алергію, бо таке хибне твердження може мати важкі наслідки.

Перелік тестів, що проводяться на визначення алергенів як по крові (визначення специфічних Ig E), так  і методом прік-тесту, різноманітний та дуже великий. Це реакції на алергенний пилок рослин, спори алергенних грибків, домашній пил, шерсть тварин, різноманітні харчові продукти, молочні вироби, злаки, рибу, овочі та фрукти, укуси комах…

За попереднім записом на проведення ПРІК-ТЕСТУ, отриманням інформації про перелік можливих видів тестів та консультацію лікаря-алерголога Ви можете звертатись за телефоном: 031-42-51561 та 0987419003, або, безпосередньо в заклад за адресою: м. Хуст, вул. Пушкіна, 23.

Лікар алерголог-імунолог Ольга Лужецька

Лікар лаборант-імунолог Адріана Рішко