Незважаючи на величезні зусилля та значні досягнення в галузі охорони здоров’я, боротьба з інфекційними захворюваннями залишається складним завданням. Інфекційні хвороби створюють значний ризик для здоров’я людини і призводять до чверті смертельних випадків у всьому світі. Коронавіруси є представниками великої родини Coronaviridae із відділу Nidovirales, підродини Cornidovirineae і можуть викликати респіраторні захворювання. Перший коронавірус був відкритий у 1931 році (вірус інфекційного бронхіту, IBV – Infectious bronchitis virus) або коронавірус птахів, а в 1965 році відкрито коронавіруси людини (HCoV – Human Coronaviruses). До теперішнього часу були ідентифіковані шість коронавірусів людини (HCoV), а саме HCoV-229E, HCo-HKU1, HCoV-OC43, HCoVNL63, а також віруси, які належать до особливо небезпечних SARS-CoV (коронавірус важкого гострого респіраторного синдрому) і MERS-CoV (коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому).
Новий коронавірус SARS-CoV-2 виявлено 12 грудня 2019 року, він являє собою одноланцюговий РНК-вірус і належить до роду Coronaviridae, лінії Beta-CoV B. Як і інші представники цього роду – SARS-CoV і MERS-CoV належать до II-ї групи патогенності. Генетична послідовність SARS-CoV-2 подібна до послідовності SARS-CoV щонайменше на 70%.
У медичній практиці використовуються такі лабораторні методи дослідження на коронавірус: тести методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), тести імуноферментного аналізу (ІФА) та експрес-тести імунохроматографічний аналіз (ІХА).
Діагностика за допомогою методу ПЛР визначає присутність вірусної РНК у зразку. Метод ІФА-тестування визначає імуноглобуліни двох типів: lgM і lgG. Якщо виявляють lgM, то йдеться про гострий процес захворювання. Якщо lgG – то це означає, що людина перехворіла або інфікувалася вірусом і виробилися антитіла до цього захворювання. Використання ІФА-тестів для виявлення антитіл COVID-19 врегульовано наказом МОЗ від 20.05.2020 № 1227. Для встановлення діагнозу рекомендовано виключно результат ПЛР.
На сьогоднішній час для підтвердження діагнозу коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 використовується метод виявлення вірусної РНК полімеразною ланцюговою реакцією. Метод досить складний, але дає змогу виявити вірус навіть якщо в пробі знаходиться всього одна молекула його геному. Тобто основними перевагами ПЛР як методу діагностики є його висока чутливість, пряме визначення наявності збудника, можливість діагностики не тільки гострих, а й латентних інфекцій.
Останнім часом поширені серологічні методи, зокрема ІФА. В основі імуноферментного аналізу лежить принцип взаємодії реакції між антигеном та антитілом, із наступним утворенням комплексу антиген-антитіло. Антиген і антитіло підходять один до одного, як ключ і замок. За допомогою ІФА тест-систем можна з високою чутливістю та специфічністю виявляти в сироватці, плазмі крові маркери інфекції – антитіла до збудника інфекції або його антигени.
Експрес-тести визначають наявність антитіл до вірусу в крові, а не власне присутність вірусу. Антитіла організм людини починає виробляти не з першого дня інфікування хворобою, а в її розпал – у випадку Covid-19 це приблизно 7-12 день. Результат тесту стає відомий вже за 15 хвилин. Слід зазначити, що забезпечення ранньої діагностики є найважливішим моментом у здійсненні контролю епідемічного поширення будь-яких інфекцій і особливо коронавірусної хвороби. Точна клінічна діагностика випадків цього захворювання практично неможлива у зв’язку з багатьма обставинами. У випадку з Covid-19 для проведення такого дослідження потрібні спеціальні реактиви, специфічні до певного вірусу та обладнання.
Висновок:
Швидка і точна діагностика SARS-CoV-2 – основний спосіб контролю захворюваності при епідемії коронавірусу. Зусилля в боротьбі з новим коронавірусом SARS-CoV-2, що викликав пандемію COVID-19, багато в чому залежать від точного та швидкого діагностичного лабораторного тесту. Ці тести повинні виявляти легку й безсимптомну форму захворювання, що сприяє дотриманню самоізоляції та скоротить поширення вірусу серед людей, що знаходяться в групі ризику. Діагностика має проводитися систематично, щоб відстежувати динаміку поширення захворювання і сприяти прийняттю правильних клінічних рішень.
Підготував біолог Світлана Плиска
